Зустрічайте світовий бестселер українською!
Україна стала сорок першою країною, яка видала «Хижу» тепер вже всесвітньо відомого письменника Вільяма ПолаЯнга. А почалося все з того, що звичайний американський прибиральник видав книгу своїм коштом. Перший тираж склав 25 (!) примірників. Тепер же книга, із початковим рекламним бюджетом всього у 300 доларів, розійшлася 15-мільйонним накладом, її перекладено 37 мовами. Шалений успіх і неоднозначні відгуки читачів про «Хижу» привернули увагу найавторитетніших світових медіа: The New York Times, Forbes, USA Today, ABC, BBC, CBC, The Huffington Post та ін.
Український переклад презентували на «Книжковому світі» за участі автора, який, між іншим, має українське коріння. Вільям Пол Янг уперше був в Україні, до цього передавав лише відеопривіт. Книга на ярмарку стала лідером продажів, а до письменника через натовп журналістів та читачів неможливо було підступитись. Уже потім, коли всі отримали відповіді на свої питання та такі бажані автографи, виявилось, що знаменитий автор геть позбавлений «зіркової хвороби» і насправді є дуже приємним у спілкуванні. Він із задоволенням приїхав би до нас знову.
Тож, про що розповідає книга, яка здійняла стільки галасу?
Сімейний турпохід закінчується трагедією: у головного героя зникає дочка. Невдовзя в орегонських нетрях, у покинутій хижі знаходиться підтвердження її загибелі від рук маніяка. Чотири роки по тому, так і не змирившись із втратою, батько отримує підозрілий лист нібито від Бога із пропозицією відвідати ту саму хижу. Після довгих вагань він вирушає в подорож, яка вщент розіб’є його уявлення про природу речей…
Декого книжка обурює «надмірною» сміливістю думки, радикалізмом поставлених запитань, непідробністю виражених переживань. Упродовж лічених місяців блукання світом вона викликала різку критику теологів, але водночас знайшла визнання величезної аудиторії простих, «нерелігійних» людей.
Успіх «Хижі» можна пояснити тільки так – люди втомилися від традиційних розмов про Бога, від релігійних систем і церковних бюрократій, але не припинили думати про Нього, звертатися до Нього, сперечатися з Ним, перейматися вічними питаннями. Виявилося, що в пострелігійному і постхристиянському світі Бог аж ніяк не помер, застаріли і вмерли тільки образи, звичні слова й стереотипи.
Для тих, хто звик мандрувати впорядкованими автострадами, неясностей у книжці досить багато. Однак герой шукає відповіді не на магістральних дорогах і не в залах мегацерков, а на заметених снігом стежинках, в закинутій хижі.